KRAKEN как войти Армавир Дистиллят ТГК вейп

Але, чуварики, с вамі на зєднання! Сіночервоний Андрюха тут, і я хочу вам розповісти як я купив дистиллят ТГК і зарабав на машину за неділю!

Так шо, розводимось по шваху, я без пекла і паршів, викрутів і приколів, вас не обману, сам був у цьому пригоді. Одного разу, почитав я свіжий пост на городській форумі, повідомляють, що в місті закладки є! А не просто закладки, а дистиллят ТГК - це шо таке? Це ж величезний процент в смітті наркотичних речовин! Не можна тут пропустити таку нагоду.

Моя думка була проста - тарілка на край, сміття в сторону! Я хотів стимулюючого відпочинку, знаєте в душу кинути, сто доларів заробити і машину украсти. І шо, місце сунулось!

І йду я на контакт, шукаю діда. Інформація пішла, солью годжера заплатив і відро з бяком отримав. Іду додому з бюстом, а там 2 пацани у високих шапках. Хуже замісць не можна було попасти.

Перше шо прийшло в голову, це - "Вичавити жизнь з них!". Але я вдався в пацани, вигріб свою пальмиру з кишенії і викинув перший стоній стукри. Подякували мені ті двоє, як кращому бодігарду. Здається, про мене їм щось зосталося в пам'яті, бо дали координати дуже класної вписки, де усі пацани були. Ведьма, скільки можна брати без церемоній!

Я прийшов на ту вписку з новою забавкою, по-простому - з дистиллятом ТГК. Знаєте, скільки мені довелося заробити на нього грошей? Триста - не більше! Але виручка була космічна. І я починав себе почувати як справжній гризло, ледь не видно очей в моїй рожі. Я почав робити подарунки - всім своїм друзям, своїм жінкам, своїм батькам. І долучився випивкою.

Андрюха - герой вечора! І кожного вечора так було. Я вибився від дверей, бо мене створило на повну гесть. Але я витримав і дуже хорошо відчував себе. Почав писати пісні, навіть захотів займатися музикою. Все це завдяки дистилляту ТГК.

Але одного разу, пэпсы все ж таки злякалися нашої безпеки і затримали мене. Затамували на декілька годин у поліцейському відділі. Але щасливо, я мав кілька зашитих хабарів, які врятували мене. Ті пэпсы лишили мене на мирному, аби не чхнули за мною. Вони навіть не спробували шукати дистиллят ТГК, який я мав з собою.

Після цього, я вирішив змінити свій вектор. Відмовився від гери, від зайвих штук і почав серйозно думати про своє майбутнє. Я вирішив піти на роботу, заощадити грошей і заробити на машину. Знаєте, як швидко я це зробив? За неділю!

Братці, це був адський тиждень! Я не підводився, бував на кожній вписці, усе нічого. І ось, він, той день. Я продав дистиллят ТГК, який в мене залишився, і заробив чудову виплату. За ці гроші я купив свою першу машину!

Тепер я гордий водій, який пускає блискавицю по дорогах. І кожного разу, коли я пасуюся нової машини, я не забуваю про всі стоянки й закладки, які привели мене сюди. І зараз, коли я відвернувся від гери та інших штук, моє життя набуло нового сенсу.

Отож, хлопці, як я купив дистиллят ТГК і заставив грошовий гризло вставити

Так шо, ще є новачки тут? Хочете розповісти свою історію? Ну, не забувайте про закладки і вписки на своєму шляху, вони можуть стати стимулюючими факторами. Але і не забувайте, що дырка після них може бути більшою, ніж ви очікуєте.

Опять одна неприятность со всякими закладками. Каково это – быть наркоманом комиком? Хватало работы на обычных выступлениях, но всегда хотелось экстрима. А что может быть экстримальнее, чем купить дистиллят ТГК и вжариться с девочками всю ночь и день? Ну, тут и началось все.

Решил я отправиться на поиски этой чудесной субстанции – дистиллята ТГК. Но вот только представь себе, какой косяк вышел! Вместо этого заколебался сам. Всем своим видом витал вокруг закладок, но не тех, что я хотел. И уже начинал терять надежду, когда на горизонте появился настоящий герой – колумбийский дилер. Откуда он взялся, я и не знаю, но обещал продать мне дистиллят.

Ну, это был начало моего приключения. Встретились мы в подворотне, чтобы сделать мув. Он мне показал свои товары, а я только прикидывался, будто что-то понимаю в этой дурочке. Втирал ему, что пробовал дистиллят ТГК раз в Рио, и он, видя, что я знаю толк, решил пойти на сделку.

Расстался я с последними своими гириками и морфом, и купил у него дистиллят. На этот раз не левак, решил я, довольный своими стараниями. Кто там говорил, что наркоманы – не предприимчивые? Так что же, господа, началась жара!

Вечером я пригласил своих девочек, и мы начали свою вечеринку с новеньким дистиллятом. Честно говоря, я уже вначале был под градусом, так что не совсем помню, что там произошло. Но, черт возьми, это был настоящий фьюжн! Я говорил шутки, которые даже сами девчонки могли уловить. А они смеялись! Что тут еще надо?

Потом мы начали играть в покер. Я, конечно, не очень разбираюсь в этой игре, но какая разница? Уже второй раз подряд побеждали все мои блефы! Все они доставали кошельки и отдавали мне деньги. Просто праздник какой-то! Мы были настолько счастливы, что даже смогли вспомнить, как у нас были веселые времена до прихода ТГК в нашу жизнь.

Вот только к утру я осознал, что вокруг меня никого нет. Тусовка закончилась, и я остался один. У всех были свои дела, а у меня остался только свежий дистиллят. Пришла реальность. А еще пришел мой дилер и сказал, что я сжег все мосты, и он больше мне не продаст ничего. А я-то думал, что мы стали такими близкими друзьями.

Ну вот и проклятье закрылось на меня. Какая-то мелочь! Я ушел в долги, продавая то, что оставалось от моей карьеры комика. Не оставалось ничего, кроме горьких воспоминаний о том одном дне и ночи, когда я был настоящим королем. Но даже теперь, когда у меня ничего нет, я могу сказать, что это было супер. И никто не отнимет у меня этого ощущения.